сусідні держави

1. n

1) сусід; сусідка

2) бібл. ближній

2. adj

сусідній; близький; суміжний; найближчий

3. v

1) межувати; прилягати; сусідувати

2) дружити; бути в добросусідських стосунках (з кимсь — with)

* * *

1) сусід; сусідка

2) peл., піднес. ближній

1) (upon, on; to, with) граничити, межувати; бути по сусідству; прилягати

2) ( with) дружити, бути в добросусідських відносинах ( з ким-небудь)

сусідній; суміжний, прилеглий

* * *

I n

1. держава

2. штат

3. державна влада

4. державний апарат

- acceding state держава, що приєдналася (до договору)

- accrediting state держава, що акредитує

- adhering state держава, що приєдналася (до договору)

- adjacent state прилягаюча держава

- adjacent or opposite states прилягаючі та протилежні держави (у випадку делімітації кордонів територіального моря і континентального шельфу)

- adjoining coastal state сусідня прибережна держава

- aggressor state держава-агресор

- applicant state держава, яка порушила справу

- assotiated state держава, що приєдналася

- belligerent states держави, які знаходяться в стані збройного конфлікту; держави, які воюють

- circumjacent state прикордонна держава, сусідня держава

- coastal state прибережна держава

- contesting states держави, що сперечаються

- constituent state держава-складова частина

- continental state континентальна держава

- contracting states держави, що домовляються; держави-учасниці

- corporate state корпоративна держава (фашистського типу)

- defaulting state держава, що порушила обіцянку

- delinquent state держава-правопорушник

- dependent state залежна держава

- depositary state держава-депозитарій

- extra-continental state позаконтинентальна держава

- fascist state фашистська держава

- federal state федеративна держава

- founder state держава-засновник

- founding state держава-засновник

- friendly state дружня держава

- front-line states прифронтові держави

- geographically disadvantaged state держава, що знаходиться в невигідному географічному положенні

- granting state держава, що має бенефіції, держава, що надає допомогу

- guarantor state держава-гарант

- headquaters state приймаюча держава, держава перебування

- hinterland state внутрішньоконтинентальна держава

- home state держава; походження

- host state держава, яка приймає; держава перебування

- hostile state ворожа держава

- independent state незалежна держава

- individual state окремий штат, окрема держава

- island state острівна держава

- littoral state прибережна держава

- maritime state морська держава

- member state держава-член якоїсь організації; держава-учасниця

- monarchial state монархічна держава

- multinational state багатонаціональна держава

- near-land-locked state держава, яка майже не має виходу в море

- near nuclear state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- negotiating state держава, яка бере участь в переговорах

- neighbouring state сусідня держава

- neutral state нейтральна держава

- newly independent state молода незалежна держава

- non-aligned state неприєднана держава

- non-belligerent state держава, яка не воює

- non-nuclear state неядерна держава

- non-full sovereign state напівсуверенна держава

- non-nuclear (weapon) state держава, яка не володіє ядерною зброєю

- non-reserving state держава, що не зберігає ядерної зброї

- nuclear state ядерна держава

- nuclear weapon state (NWS) держава, що володіє ядерною зброєю

- objecting state держава, що заперечує проти поправки/ застереження тощо

- offending state держава, що вчинила протиправну дію

- opposite states держави, розміщені одна напроти одної

- participating states держави-учасниці

- peace-loving state миролюбна держава

- reactionary state реакційна держава

- receiving state

a) держава, що приймає; держава перебування

b) держава-отримувач

- recipient state держава-отримувач; держава, що отримує економічну допомогу

- reserving state держава, що сформулювала застереження

- revenge-seeking state реваншистська держава

- sea-locked state держава, яка не має виходу до моря

- sending state держава, яка представляє/ посилає

- shelfless state держава, яка не має континентального шельфу

- shelf-locked state держава, вихід якої до морського дна перекритий шельфом

- signatory state держава, яка підписала міжнародний договір/ конвенцію

- signatory and acceding states держави, що підписалися і приєдналися (до договору)

- successor state держава-спадкоємець

- third state третя держава

- threshold state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- transgressing state держава-порушник

- trustee state держава-опікун

- tutelary state держава-опікун

- state boundary державний кордон

- state concerned зацікавлена держава

- state differences розбіжності в практиці окремих держав

- state law державне право

- state monopoly державна монополія

- state practice державна практика

- state problems державні проблеми

- state responsibility відповідальність держави

- state scholarships and grants державні стипендії

- state treaty державний договір

- tribal micro states племенні мікродержави

- wholly unitary state повністю унітарна держава

- zone-locked state держава, вихід якої до моря перекритий зоною іншої держави

- state entitled to become a party to the treaty держава, яка має право бути учасником договору

- states not parties to a conflict держави, що не беруть участі в конфлікті

- states parties to a treaty держави-учасники договору

- state of residence держава перебування

- states at variance держави, між якими виник конфлікт/ суперечка

- the states concerned зацікавлені держави

- agreed criteria of conduct of states узгоджені критерії поведінки держав

- association of states об'єднання держав

- ceremony presided over by the head of state церемонія за участю глави держави

- elected head of state виборний глава держави

- federal type of presidental state держава федеративного типу на чолі з президентом

- qualities of the heads of states титули глав держав

- reasons of state державні міркування

- receiving head of state глава приймаючої держави

- withering away of the state відмирання держави

- to authorise the flying of the state flag and the emblem of the sending state надати право підняти прапор і герб акредитуючої держави

- to be accredited to the head of state бути акредитованим при главі держави

- to be presented to the head of state бути представленим главі держави

- to establish a state заснувати/ створити державу

- to have the nationality of the receiving state бути громадянином держави перебування

- to set up a state заснувати/ створити державу

- S. Department (Department of S.) Державний департамент (США)

- S. Opening of Parliament офіційне відкриття сесії парламенту (Велика Британія)

- State's rights встановлені конституцією права окремих штатів (США)

II n становище, стан

- critical state of the economy критичне становище економіки

- state of affairs стан справ

- state of depression стан депресії

- state of emergency надзвичайне становище

- state of siege стан облоги

- state of war стан війни

- to ease the state of emergency послабити надзвичайне становище

- S. of the Union message доповідь президента США конгресу про становище в країні

III v

1. викладати, заявляти, формулювати

2. констатувати, стверджувати

- to state facts заявляти про факти

- to state one's determination заявляти про свою рішучість

- to state an opinion викладати свою точку зору/ думку

- to state one's readiness заявляти про свою готовність

- to state one's willingness заявляти про своє бажання

1) присутність; наявність

2) (the presence) присутність високих осіб

3) сусідство, безпосередня близькість; товариство (чиєсь)

4) постава; зовнішність

5) привид

* * *

1) присутність; наявність; ( the presence) присутність високих осіб; миcт. ефект присутності

2) сусідство, безпосередня близькість; присутність, товариство ( якої-небудь особи)

3) постава; вигляд; зовнішність ( солідна); людина солідної або шляхетної зовнішності

4) щось таємниче, неземне; божественна або духовна сила; привид, примара

5) ( військова) присутність чужих військ на території якої-небудь держави ( часто про війська ООН); військова присутність, окупація

6) ефект або ілюзія "присутності" ( при прослуховуванні звукозапису)

7) icт.; = presence chamber

- have a bank account

1) присутність; наявність; ( the presence) присутність високих осіб; миcт. ефект присутності

2) сусідство, безпосередня близькість; присутність, товариство ( якої-небудь особи)

3) постава; вигляд; зовнішність ( солідна); людина солідної або шляхетної зовнішності

4) щось таємниче, неземне; божественна або духовна сила; привид, примара

5) ( військова) присутність чужих військ на території якої-небудь держави ( часто про війська ООН); військова присутність, окупація

6) ефект або ілюзія "присутності" ( при прослуховуванні звукозапису)

7) icт.; = presence chamber

1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;

2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];

3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;

4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].

* * *

adj суміжний, прилеглий, сусідній

- adjacent states суміжні держави

АГРЕСИВНІСТЬ - будь-яка індивідуальна чи колективна дія, яка полягає в спричиненні шкоди фізичному, психічному чи моральному буттю окремих осіб або людських груп та спільнот. Об'єктом А. може бути життя, здоров'я, психічний стан, матеріальний добробут, релігійні та моральні переконання, досягнення культури та цивілізації, а також політичні установи. Чинники, що спричиняють А., можуть мати різну природу і часто діють у поєднанні - найважливіші серед них біологічні, психічні, суспільні (культурні, моральні, релігійні та ін.). У соціальних стосунках поширеними формами А. є кримінальна злочинність, політичний тероризм, геноцид та етноцид. Знищення або репресії проти людей, що відрізняються своїми фізичними ознаками (расизм), соціальними (класова боротьба), релігійними (релігійна нетерпимість) та культурними (культурна асиміляція, етноцид) особливостями - типові приклади А. Політична А. може мати внутрішню або зовнішню спрямованість: репресії з політичних мотивів в середині держави, з одного боку, і різні види агресивних дій, спрямованих проти сусідніх держав та народів. В останньому випадку маємо низку різновидів А. - економічної, дипломатичної, культурно-інформаційної та військової. Необхідно відрізняти не тільки усвідомлену та неусвідомлену А., а й спровоковану (свідомо чи несвідомо) та неспровоковану. Існують прості, часто цілком очевидні способи спровокованої А. і дуже складні та приховані - аж до тих, коли ті, хто провокує А., не усвідомлюють, яким чином їхні дії здатні спонукати до А.

КОМУНІТАРИЗМ ( від англ. community - спільнота, громада, община; ознаками "ком'юніті" звичайно вважають спільне існування, кооперацію і взаємодію, спільні інтереси) - напрям соціальної філософії і політичної ідеології. Виникнення і поширення К. зумовлено, з одного боку, реакцією на занепад "реального соціалізму" і колапс системи "світового соціалізму", з іншого - дійсними і уявними небезпеками з боку різних течій лібералізму, лібертаризму та ін. Комунітаристи доводять, що лібертаристи недооцінюють (або ж прямо нехтують) притаманну людині потребу ідентифікувати себе з прихильним соціальним оточенням, встановлювати і відновлювати стосунки соціальності, спілкування, взаємності. Реалізація лібертаристських установок, вважають представники К., неминуче призводить до фрагментації суспільства, гонитви за особистим успіхом за рахунок суспільного інтересу і громадських обов'язків. Комунітаристи критикують індивідуалістичну ліберальну антропологію, яка недооцінює значення тієї обставини, що соціальна свобода може бути реалізована тільки в умовах суспільства, що ліберальна спільнота - умова і запорука такої свободи. Деякі представники ліберальної філософії активно розробляють концепцію "ліберального ком'юніті" (Кимліка). Комунітаристи дискутують також з соціалістами, зокрема стосовно віри останніх у спроможність держави захистити комунітарну соціальність від розпаду. Ідеал К. може бути окреслений як асоціативна мікроспільнота общинного типу, яку держава ані опікує, ані контролює, але яка існує як самодостатня агрегація (дещо більше, ніж просто сума) індивідів. Таким чином, комунітаристи ставлять питання про можливість і необхідність комунітарної солідарності як непримусової солідарності, добровільного колективізму. Значна кількість т. зв. "нових соціальних рухів" тією чи іншою мірою використовує засади і принципи К. Популярність багатьох протестантських общин підкреслює тяжіння сучасних громадян (зокрема в урбанізованих суспільствах) до інтимності і відкритої взаємності комунітарних форм. Комунітарні форми довели свою життєспроможність у кризових суспільствах (територіальна самоорганізація, створення сусідських громад - общин), а також у подоланні людиною екстремальних, межових станів (громади наркоманів, анонімних алкоголіків, громади-притулки для жінок, що зазнали сексуального або іншого насильства). Разом з тим, комунітаристи вочевидь переоцінюють перспективи і можливості комунітарних форм у вирішенні проблем сучасності К. ритики К. вказують на сентименталізм комунітарних ідеологів, на їхню "утопічну антропологію".

КОНФУЦІАНСТВО (кит. - школа вчених-книжників) - одна з головних давньокит. шкіл. Виникнення К. пов'язано з життям та діяльністю Конфуція (VI - V ст. до н. е.). Соціальною базою К. стало середовище вчених-інтелектуалів, які були усунуті від влади і мали головним заняттям вивчення та викладення книг старовини: "Ши цзин" ("Канон змін"), "Шу цзин" ("Канон історії"), "Лі цзи" ("Книга ритуалів"), "Юе цзин" ("Канон музики"). Представники раннього К. акцентували увагу на етико-соціальних проблемах; питання онтології, космології, логіки майже ігнорувались. Етико-соціальне вчення Конфуція являє собою перший етап становлення К. В центрі його уваги - антропологічні проблеми, а також спроби відродити в житті суспільства традиції давнини. Після смерті Конфуція з середовища його послідовників вийшло вісім напрямів, з яких найважливіше значення мають полярні концепції (пізніше - "ортодоксальна" та "неортодоксальна") Мен цзи і Сюнь цзи. Найзначніший внесок Мен цзи в ідейну спадщину К. - концепція природжено "доброї" природи людини (сін), з якої на соціальному рівні походила теорія "гуманного правління", що засноване на пріоритеті та праві народу скидати розбещеного правителя. Сюнь цзи виходив з тези природжено "злої" природи людини; головним завданням держави оголошувалось виховання "добрих" людських якостей, а головним завданням правителя - "завоювання" народу шляхом любові до нього та справедливих наказів. В часи імперії Цинь (221 - 207 до н. е.) К. було заборонено, але після її зруйнування роль К. знову зростає. За правління імператора У-ді (II ст. до н. е.) К. набуло статусу державної ідеології Китаю і в цьому стані перебувало до поч. XX ст. У кін. XIX - XX ст. спроби асиміляції К. з ідеями західної культури, що почали проникати в Китай, мали своїм наслідком формування постконфуціанства. К. справило великий вплив на ідейні та духовні традиції багатьох сусідніх держав - Японії, Кореї, В'єтнаму.